Статьи → Сердечные препараты

Средства, регулирующие кровообращение головного мозга

Показання: як ноотропний та судинорозширювальний засС–б при гострих С– хронС–чних порушеннях мозкового кровообС–гу, дистонС–С— (легкС–й та середньоС— тяжкостС– перебС–гу), а також як транквС–лС–затор при невротичних С– неврозоподС–бних станах, астенС–С—, депресС–С—, для вС–дновлення працездатностС– пС–сля напруженоС— роботи в екстремальних умовах.

ПобС–чна дС–я: вС–дчуття тривоги, запаморочення, головний бС–ль, алергС–чнС– реакцС–С—.

Протипоказання: С–ндивС–дуальна непереноснС–сть, захворювання нирок.

БС–лковС– гС–дролС–зати— церебролС–зин, актовегС–н, солкосерил — проникають крС–зь гематоенцефалС–чний бар'С”р С– безпосередньо надходять до нервових клС–тин, стимулюють реваскуляризацС–ю С–С–чемС–зованих тканин. Певне значення маС” також С—х властивС–сть пС–двищувати ефек ивнС–сть енергетичного метаболС–зму мозк , полС–пшувати внутрС–шньоклС–тинний транспорт глюкози С– синтез бС–лку. Захист невронС–в вС–д ушкодження пС–д впливом гС–дролС–затС–в пов'язаний з мембра-ностабС–лС–зуючою дС–С”ю, антиоксидантним ефектом, а також С–з захистом невронС–в вС–д ушкоджувальноС— невротоксичноС— дС–С— амС–нокислот (глутамату, аспартату).

Поширеною формою порушення циркуляцС–С— мозкового кровообС–гу, особливо у жС–нок, С” мС–грень.

Основним патогенетичним чинником цієї недуги вважають порушення регуляцС–С— тонусу судин у басейнах зовнС–шньоС— С– внутрС–шньоС— сонних артерС–й, що зумовлено дисфукцС–С”ю автономноС— нервовоС— системи. У хворих на мС–грень спостерС–гаС”ться гС–перактивнС–сть симпатоадреналовоС— системи С– пС–двищення чутливостС– адренорецепторС–в мозкових судин до судиноактивних речовин. Важливу роль вС–дводять також порушенню обмС–ну невротрансмС–терС–в С– гормонС–в (пролактину, тиротропС–ну, статевих гормонС–в). Головним чинником нападС–в мС–гренС– С” психоемоцС–йнС– перевантаження (стрес).

У зв'язку з цим профС–лактика нападС–в мС–гренС– С– лС–кування мають бути комплексними. Застосовують засоби: адрено-блокатори (дигС–дроерготамС–н, дигС–дроерготоксин, анаприлС–н); транквС–лС–затори (мазепам, сибазон, хлозепС–д); судинорозширювальнС– (кавС–нтон, ксантинолу нС–котинат, цинаризин та С–н.); ноотропнС– (амС–налон, пС–рацетам, пС–камС–лон); ненаркотичнС– анальгетики (анальгС–н, парацетамол); протигС–стамС–ннС– (димедрол, супрастин та С–н.), в тому числС– з серотонС–новою активнС–стю (диметон, перитол та С–н.).

Найкращий ефект досягаС”ться за умови тривалих (1 — 1,5 мС–с.) курсС–в лС–кування.

Для профС–лактики С– лС–кування нападС–в мС–гренС– застосовують також селективнС– агонС–сти 5-НТ,-рецепторС–в серотонС–ну (суматриптан, С–мС–гран та С–н.).

Средства, регулирующие кровообращение головного мозга.

Название.

Формы выпуска, средние терапевтические дозы, способы применения.

Цинаризин

Cinnarazinum

Сензит

Sensit

Ксантинолу

нС–котинат

Xantinoli

nicotinas

ПентоксифС–лС–н

Pentoxyphillinum

КавС–нтон Cavinton

ПармС–дин Parmidinum ПС–камС–лон Picamilonum

Таблетки по 0,025. Внутрь по 1 табл. З рази на день Драже по 0,05 г.

Усередину по 1 драже 3 рази на добу

Драже по 0,15; 0,3 г; в ампулах по 2 мл 15 % С– 10 мл 15 % розчину. Усередину по 1 драже 3 рази на добу; внутрС–шньом'язопо по 0,3; внутрС–шньовенно (дуже повС–льно) — 0,3; внутрС–шньовенно крапельно — 1,5 г

Драже по 0,1 г; в ампулах по 5 мл 2 % розчину.

Усередину по 1 драже 1—2 рази на добу; внутрС–шньовенно крапельно 0,1 г;

внутрС–шньоартерС–ально 0,1 —0,3 г

Таблетки по 0,005 г; в ампулах по 5 мл 0,5 % розчину.

Усередину по 1—2 табл. З рази на добу; внутрС–шньовенно крапельно 0,01 —

0,02 г в 500—1000 мл С–зотонС–чного розчину натрС–ю хлориду

Таблетки по 0,25 г.

Внутрь по 1 табл. 3 - 4 раза в сутки

Таблетки по 0,01; 0,02; 0,05 г.

Усередину по 0,01 —0,5 г 3 —6 разС–в на день.

У процесС– еволюцС–С— в живому органС–змС– склалися регуляцС–йнС– системи, якС– пС–дтримують на сталому рС–внС– осмолярнС–сть С– об'С”м позаклС–тинноС— рС–дини, що становить внутрС–шнС” середовище, в якому функцС–онують клС–тини органС–зму.

Р†стотне значення в регуляцС–С— водно-сольовоС— рС–вноваги належить ниркам, якС– перебувають пС–д контролем нервовоС— системи, гормональних С– гуморальних чинникС–в. Серед них суттС”ве значення належить вазопресину (антидС–уретичному гормону), який надходить у кров з неврогС–пофС–за при зменшеннС– об'С”му кровС– й зростаннС– С—С— осмолярностС–, та альдостерону (гормону кС–ркового шару надниркових залоз), секрецС–я якого також збС–льшуС”ться при зменшеннС– об'С”му кровС–. Це призводить до затримки нирками води С– натрС–ю — основного електролС–ту, який зумовлюС” осмотичний тиск позаклС–тинноС— рС–дини. У свою чергу, при збС–льшеннС– об'С”му циркулюючоС— кровС– й позаклС–тинноС— рС–дини у кров надходить натрС–йуретичний гормон, який пС–двищуС” екскрецС–ю нирками натрС–ю С– води. При порушеннС– регуляцС–С— водно-сольового обмС–ну виникаС” дизгС–дрС–я С– дизйонС–я, тобто змС–нюС”ться вмС–ст води С– йонС–в у тканинах органС–зму.

Для нормалС–зацС–С— водно-сольового гомеостазу в разС– збС–льшення в органС–змС– вмС–сту солей С– води, що супроводжуС”ться набряками, асцитом (недостатнС–сть серця, захворювання нирок, печС–нки та С–н.), у клС–нС–цС– широко застосовують сечогС–ннС–, або дС–уретичнС–, засоби. С—х також призначають як засоби дегС–дратацС–йноС— терапС–С— при набряку легень, мозку, у комплекснС–й терапС–С— хворим на гС–пертензивну хворобу, при глаукомС–, епС–лепсС–С—, для форсованого дС–урезу при отруС”ннях, С–нтоксикацС–С—.