Статьи → Гормональные препараты

Иммуномодулирующих лекарственные средства

ХС–мС–отерапевтичнС– засоби — це речовини, що вибС–рково дС–ють тС–льки на певних збудникС–в захворювань, що перебувають в органС–змС– людини.

АнтисептичнС– речовини застосовують для знезаражування шкС–ри, слизових оболонок, поверхнС– опС–кС–в, ран, порожнин тС–ла людини тощо.

ДезС–нфС–куючС– речовини застосовують для впливу на мС–кроорганС–зми, що перебувають у навколишньому середовищС–: в примС–щеннях, на одязС–, предметах догляду за хворими, видС–леннях С–нфекцС–йних хворих (гнС–й, харкотиння, сеча, фекалС–С— тощо).

МС–ж антисептичними й хС–мС–отерапевтичними засобами не завжди можна провести чС–тку межу. Спроби використання антисептичних засобС–в, зокрема хлорного вапна, сполук важких металС–в, йоду та С–нших належать до першоС— половини минулого сторС–ччя (О. П. НелюбС–н, Р†. Земельвейс, М. Р†. Пирогов). Щодо успС–ху в цьому напрямС– М. Р†. Пирогов сказав, що В«недалекий той час, коли ретельне вивчення травматичних С– госпС–тальних мС–азм дасть хС–рургС–С— С–нший напрямВ». У науковС–й розробцС– проблеми антисептикС–в у хС–рургС–С— велику роль вС–дС–гравав англС–йський хС–рург Джозеф ЛС–стер. ВС–н запровадив у клС–нС–чну практику оброблення рук хС–рурга, операцС–йного поля, С–нструментС–в С– ран розчином фенолу. Але фенол виявився надто токсичним С– легко абсорбувався через шкС–ру.

ПершС– успС–хи антисептики започаткували широкС– пошуки протимС–кробних засобС–в, якС– продовжуються С– сьогоднС–.

ПротимС–кробнС– засоби можуть чинити бактерицидну або бактерС–остатичну дС–ю. АктивнС–сть протимС–кробноС— дС–С— засобу залежить вС–д багатьох чинникС–в, насамперед вС–д чутливостС– збудника до даноС— речовини С– вС–д його кС–лькостС–, а також вС–д концентрацС–С— протимС–кробного засобу. НайчастС–ше збС–льшення концентрацС–С— пС–двищуС” протимС–кробну активнС–сть. Виняток становить спирт етиловий: пС–двищення концентрацС–С— до 70 % збС–льшуС” протимС–кробну активнС–сть, а дальше пС–двищення концентрацС–С— при наявностС– бС–лкС–в, навпаки, знижуС” активнС–сть, що пояснюС”ться швидкою коагуляцС–С”ю бС–лкС–в, утворенням захисноС— плС–вки, яка перешкоджаС” проникненню спирту в глибокС– шари шкС–ри, де можуть перебувати мС–кроорганС–зми.

ПротимС–кробна активнС–сть залежить вС–д тривалостС– дС–С— (експозицС–С—). ЗбС–льшення С—С— пС–двищуС” протимС–кробну активнС–сть, наприклад, ртутС– дихлорид (сулема) дС–С” в 40 разС–в активнС–ше при експозицС–С— ЗО хв, нС–ж 2,5 хв. ПС–д час гарячки також пС–двищуС”ться протимС–кробна дС–я. РтутС– дихлорид втричС–, фенол у 7 разС–в активнС–шС– при пС–двищеннС– температури на 10В° С. НаявнС–сть бС–лкС–в знижуС” активнС–сть протимС–кробних засобС–в, наприклад, 10 % розчин сироватки знижуС” активнС–сть фенолу на 10 %, ртутС– дихлориду — на 90 %. Це пояснюС”ться утворенням сполук протимС–кробних засобС–в з бС–лками.